№28/2014
Завантажити збірник одним файлом
Бабак К. В.
У статті розглядаються особливості психологічного дослідження особливостей професійного розвитку студентів педагогічного коледжу. Досліджується взаємозв’язок і динаміка особистісного і професійного розвитку студентів. Описується діагностичний комплекс використаних методик та представлені результати дослідження. На основі індивідно-особистісних характеристик за результатами діагностичного комплексу описаний узагальнений психологічний портрет особистості типового студента педагогічного коледжу. Встановлюються можливі напрямки емпіричного дослідження проблеми.
The article deals with the psychological research on the peculiarities of pedagogical college student professional development. We study interrelation and dynamics of student personal and professional development. The diagnostic complex of used methods and the results of research are described. Generalized psychological profile of the typical pedagogical college student individuality is presented on the basis of individual and personal characteristics according to the results of the diagnostic complex. Possible directions of empirical research on the problem are established.
Ключові слова: професійний розвиток, психологічний супровід, психологічна служба, діагностичний комплекс.
Дослідження особливостей професійного розвитку студентів педагогічного коледжу
Балашов Е. М.
У статті проаналізовано теоретичні аспекти та підходи до вивчення проблеми соціальної емпатії студентів як засобу самореалізації. Виокремлено структуру емпатії, а також визначено та охарактеризовано рівні емпатійних тенденцій студентів як засобу самореалізації.
Theoretical aspects and approaches to researching the issue of social empathy as a mean of self-realization have been analyzed in the article. The structure of empathy has been determined and the levels of empathic trends of the students as a mean of self-realization have been identified in the article.
Ключові слова: емпатія, соціальна емпатія, самореалізація студентів, емпатійні тенденції, рівні емпатійності.
Психологічні особливості соціальної емпатії студентів як засобу самореалізації
Демянюк О. Б.
У статті здійснений науково-теоретичний аналіз досліджень, присвячених проблемі образу світу як багатогранного феномена та його варіативності в зарубіжній та вітчизняній психології, окреслена специфіка основних підходів до розгляду означеної проблеми – когнітивно-орієнтованого, діяльнісного, теорії психологічних систем, у контексті проблеми буття людини та її відношення зі світом; визначені критерії типології образу світу. Зроблений висновок про те, що образ світу є інтегральною структурою, яка акумулює уявлення людини про навколишній світ і детермінує специфіку подальшої поведінки в ньому.
This article provides a theoretical analysis of scientific research on the issue of the image of the world as a multifaceted phenomenon and its variability in foreign and national psychology; the specifics of the main approaches for dealing with this problem – cognitive-oriented, active, theory of psychological systems in the context of human existence and its relation with the world is outlined; criteria for a typology of images of the world are determined. The conclusion that the image of the world is an integral structure that accumulates human world conception of the outworld and determines the specificity of further behavior in it.
Ключові слова: образ світу, варіативність образу світу, когнітивні стилі, діяльнісний підхід, теорія психологічних систем, життєвий шлях, життєвий світ, життєва стратегія.
Теоретичний аналіз проблеми образу світу та його варіантивності
Дяків І. В.
У статті подано визначення та оцінку таких понять: «образ Я», «поведінка неповнолітнього правопорушника», «самооцінка», «самосвідомість», «когнітивний дисбаланс». Здійснено аналіз вказаних вище понять щодо їх взаємозв’язків та структурно-функціональної складової. Розглянуто мотиваційні аспекти поведінки неповнолітніх правопорушників. Акцентовано увагу на тому, що значний вплив на поведінку неповнолітніх (у тому числі асоціальну) здійснюють однолітки та соціальне середовище. Показано стан дослідження цієї проблеми та перспективи її вивчення в майбутньому.
The article provides the definition to the following notions: «Myself » image», «juvenile delinquent’s behavior», «self-judgment», «selfconsciousness», «cognitive imbalance». The analysis was conducted of the said notions with regard to their correlation and structurally functional component. The author provides motivational behavioral aspects. The attention was focused on the fact that the minors’ behavior (including asocial) is essentially influenced by their peers and by the social environment. The article shows the status of the problem research and the future perspectives of its exploration.
Ключові слова: поведінка неповнолітнього правопорушника, «образ Я», самооцінка, самосвідомість, когнітивний дисбаланс, соціальне середовище.
Залежність поведінки неповнолітнього правопорушника від сформованого "образу Я" та самооцінки
Гільман А. Ю.
У статті розглядається поняття саногенного мислення та його особливості в процесі становлення особистості студента. Крім того, аналізуються чинники, що впливають на становлення людини, досліджується роль саногенного мислення у цьому процесі.
This paper deals with the concept sanohenic thinking and its features in the making of the individual student. Furthermore, analyzes the factors affecting the formation of man, determines the role of sanohenic thinking in this process.
Ключові слова: саногенне мислення, патогенне мислення, стиль мислення, становлення, особистість.
Роль саногенного мислення в процесі становлення особистості студента
Івашкевич Е. З.
У статті окреслено особливості прояву соціального інтелекту індивіда в міжособистісній взаємодії. Описано особливості та детермінанти становлення соціального інтелекту. Охарактеризовано соціальний інтелект педагога з урахуванням його комунікативної компетентності. Запропоновано та описано авторську концепцію соціального інтелекту, яка передбачає, що соціальний інтелект вміщує когнітивну, мнемічну та емпатійну підструктури.
In this article the peculiarities of social intellect of the person in the process of interpersonal interaction were described. The peculiarities and factors of the developing of social intellect were shown. Social intellect of a teacher according to his/her communicative competence was characterized. The author’s conception of social intellect shows us that this intellect includes cognitive, mnemonic and emphatic structures.
Ключові слова: загальний інтелект, соціальний інтелект, міжособистісна взаємодія, комунікативна компетентність, когнітивна, мнемічна та емпатійна підструктури соціального інтелекту.
Корчакова Н. В.
У статті досліджено питання формування просоціальності як професійно важливої якості психолога. Проаналізовано розуміння феномена просоціальності в сучасній психології; підкреслено її роль у здійсненні професійної діяльності психолога; висвітлено основні елементи просоціальності як інтегративної особистісної характеристики; окреслені шляхи формування просоціальності у процесі вузівського навчання.
Prosociality is a fundamental theme in all branches of the psychologycal sciences. The fact that humans cooperate with nonkin is something we take for granted, but many psychologists consider that our species’ ability to behave prosocially may be based on human-unique psychological mechanisms. Scientist argue that these mechanisms include the ability to care about the welfare of others (other-regarding concerns), to «feel into» others (empathy), and to understand, adhere to, and enforce social norms (normativity). We suggest that prosociality is one of the most important elements of the successful psychological professional activity and it plays the fundamental role in achieving the goals of psychological help. We analyze understanding of the prosociality phenomenon in modern psychology, highlight the main elements of this integrative personality characteristic’s structure. In conclusion, we consider how motivational, emotional, and normative elements of prosociality have to be developed by student during their university training.
Ключові слова: просоціальність, просоціальна поведінка, студенти-психологи, професійні якості.
Просоціальність як особистісна складова майбутньої професійної діяльності студентів-психологів
Кулаков Р. С.
У статті розглядається проблема професійного самовизначення у ранньому юнацькому віці з позиції свідомого та обґрунтованого вибору майбутньої професії. Розкрито значущість самооцінки та рівня домагань як провідних конструктів самосвідомості в професійному самовизначенні особистості, які забезпечують репрезентацію суб’єктивної картини бажаного професійного майбутнього. Зазначено, що результатом професійного самовизначення у ранній юності є психологічна готовність до професійного самовизначення, яка свідчить про уточнення майбутнього соціально-професійного статусу й початок формування необхідних для обраної професії професійно-важливих якостей. Представлено характеристику методів дослідження взаємозв’язку самооцінки, рівня домагань і готовності старшокласників до професійного самовизначення, які утворюють «трикутник професійного самовизначення» і дозволяють визначити на цій основі типологію професійного самовизначення юнаків і дівчат.
The article deals with the problem of professional self-determination in early adolescence from a position of conscious and reasonable choice of prospective career. The importance of self-esteem and level of claims as one of the leading identity constructs in professional selfdetermination, which provide a representation of subjective picture of the desired professional future are disclosed. It is noted that the result of professional self-determination in early adolescence is a psychological readiness to professional self-determination, which indicates the refinement of future socio-professional status and the start of the forming of professionally important qualities which are required for the chosen career. The characterization methods to study the correlation of self-esteem, level of claims and readiness of senior students to professional self-determination, which forms a «triangle of professional self-determination» and allow to determine a typology of professional self-determination of boys and girls on this basis.
Ключові слова: рання юність, старшокласники, професійне самовизначення, самооцінка, рівень домагань, професійні домагання, типологія професійного самовизначення.
Магдисюк Л. І.
У статті викладено результати теоретичного й емпіричного вивчення когнітивного компонента психологічної готовності, проаналізовано основні підходи до дослідження психологічної готовності. Подано результати емпіричного дослідження психологічної готовності особистості до виходу на пенсію. Обґрунтовано, що когнітивний компонент впливає на психологічну готовність особистості до виходу на пенсію.
In the article the results of theoretical and empirical study of the cognitive component of psychological readiness are given, the main approaches to the study of psychological preparedness are analyzed. The results of empirical research of psychological readiness of the individual to retirement are mentioned. It is proved that the cognitive component affects the psychological readiness of the individual for retirement.
Ключові слова:психологічна готовність, когнітивний компонент, вихід на пенсію, інтелект, продуктивність.
Когнітивні прояви психологічної готовності осіб пізньої зрілості до виходу на пенсію
Мул С. А.
У статті висвітлено погляди практичного військового психолога на проблему мотивації офіцерів у прикордонній сфері. Введено нове поняття «психологічно важливе середовище» в контекст вивчення готовності офіцера до професійної діяльності. Узагальнено та розкрито інструментарій мотиву офіцера, виділено спрямованість прикордонного мотиву в діяльності офіцера. Обгрунтовано вплив предмета дослідження на активізацію і спрямованість поведінки офіцера-прикордонника.
The article highlights the views of practical military psychologist at the problem of motivation in the border area. Introduced a new concept of «psiholgicheski important medium» in the context of the study of readiness officer for professional work. Summarized and disclosed tools motif officer to determine the orientation of the boundary motif in the work of the officer. Justified by the impact of an object of research to enhance and focus the behavior of border guard officers.
Ключові слова:прикордонна мотивація, мотив, розвиток, офіцер, професійна діяльність, кордон.
Мотивація як передумова психології готовності до професійної діяльності прикордонника
Пасічник І. Д., Каламаж Р. В., Августюк М. М.
У статті проведено аналіз метакогнітивного моніторингу як регулятивного аспекту метапізнання. Здійснено огляд структурних компонентів мета пізнання та метакогнітивного моніторингу, встановлено їхню роль у навчальній діяльності
The analysis of metacognitive monitoring as regulatory component of metacognition is done in the paper. The structural components of metacognition and metacognitive monitoring are observed, their role in the educational activity is also highlighted.
Ключові слова:метапізнання, метакогнітивний моніторинг, метакогнітивний контроль, метакогнітивні знання, метакогнітивні досвіди, метакогнітивні вміння, відчуття, судження.
Метакогнітивний моніторинг як регулятивний аспект метапізнання
Павелків В. Р.
У статті подано науково-теоретичний огляд вітчизняних та зарубіжних досліджень, присвячених проблемі соціально-психологічного статусу молодіжних субкультур як детермінанти формування агресивної поведінки в молодіжному середовищі. Розглядаються психологічні особливості субкультур як однієї з рушійних сил соціалізації особистості. Розкрито механізми формування молодіжних субкультур, а також проаналізовано місце молоді у кримінальних субкультурах. Здійснено аналіз соціальних відхилень поведінки особистості, які формуються під впливом молодіжних угруповань, а також аналіз теорії причин виникнення відхилень. Проаналізовано поняття «молодіжна субкультура», подано коротку характеристику її основних видів та розглянуто вплив неформальних об’єднань на цінності й моральні норми молоді. Розкрито позитивні та негативні сторони впливу субкультур на культуру української молоді, а також зроблено висновок про зв’язок неформальних угруповань з утворенням адиктивних форм поведінки у молодіжному середовищі. Представлено трактування проблеми впливу молодіжних субкультур на прояви рівня агресивності у молодіжному середовищі. Виокремлено та узагальнено причини, що спонукають молодь до пошуку себе в молодіжніх об’єднаннях. На підставі аналізу науково-теоретичної бази сучасних вітчизняних та зарубіжних вчень виокремлено основні завдання емпіричних психологічних досліджень агресивної поведінки, що спровокована причетністю до неформальних молодіжних субкультур.
The paper presents a theoretical review of the scientific and national and international research on the problem of socio-psychological status of youth subcultures as determinants of formation of aggressive behavior among youth. We consider the psychological characteristics of subcultures as one of the driving forces of socialization. The mechanisms of formation of youth subcultures, as well as analyzes the place of youth in the criminal subculture. The analysis of the social behavior of the individual deviations, which are formed under the influence of youth gangs, as well as analysis of the theory of the causes of deviations. Analyzed the concept of «youth subculture», presented a brief description of its main species and the effect of informal associations values and moral standards of young people. Discloses the positive and negative aspects of the impact of subcultures on the culture of the Ukrainian youth, as well as the conclusion of the connection with the formation of informal groups of addictive behaviors among youth. Presented by the treatment of the problem of youth subcultures influence on the manifestation of the level of aggression in youth. Identified and summarized the causes which impel young people to find themselves in youth associations. Based on the analysis of scientific and theoretical basis of modern Russian and foreign scientists identified the main problems of empirical psychological studies of aggressive behavior that provoked involvement in informal youth subcultures.
Ключові слова:соціально-психологічний статус, соціальна роль, молодіжне середовище, агресивна поведінка, форми агресії, молодіжна субкультура, соціалізація особистості, передумови десоціалізації, неформальні об’єднання, особливості субкультур.
Соціально-психологічний статус молодіжних субкультур як детермінанта формування агресивної поведінки
Łaguna-Raszkiewicz К.
У статті проаналізовано останні роки життя Януша Корчака (Генріха Голдшміта). В останні роки свого життя, він отримав лист з проханням залишитися поряд із дитиною та боротися за її честь та гідність. Разом з співавторами та утриманцями будинку сиріт, Корчак опинився у Варшавському гетто. В таких екстремальних обставинах, він не зупинявся і докладав зусиль для забезпечення гідних умов життя для своїх учнів. Ігноруючи свій власний стан здоров’я та обов’язки заради сирітського будинку, Корчак взяв на себе обов’язок працювати в найбільш занедбаному сиротинці по вулиці Джельна 39. Самотність людини, яка втрачала щодня свою силу – ось що було нерозлучним путівником Курчака по нещастю. Зусилля докладені з тим, щоб вберегти сиріт від транспортування виявилися марними. Трагічним фіналом гетто була смерть в газовій камері Треблінк. У рік 70-ої річниці з дня смерті Корчака, видатного просвітника та педагога, автор статті закликає від ознайомитися із історією педагога та девізом Януша Корчака та пропонує ввести його в педагогічну практику: піклуватися про дитину і це є причина; особливо, в умовах якщо ігноруються права дитини, які він так намагався відстояти за свого життя.
The article attempts to portray the last working years of Janusz Korczak (Henryk Goldszmit). By the end of his life, the Old Doctor received «an order from fate» – to stay with a child and fight the last battle for the human honour and dignity. Alongside the co-workers and dependants of Orphan’s Home, Korczak found himself in the Warsaw ghetto. In these extreme conditions, he did not stop making efforts to provide decent conditions of life for his pupils. Disregarding his health condition and duties related to keeping the Orphan’s Home, Korczak committed himself to work in the most neglected orphanage on 39 Dzielna Street. The loneliness of a man losing his strength with every week was Korczak’s inseparable companion in misfortune. The efforts to keep the orphans from transportation proved to be futile. The tragic finale of the ghetto gehenna was death in a gas chamber in Treblinka camp. In the Korczak’s year, with the 70th anniversary of death of this outstanding educator, the author wishes to encourage a reflection of the pedagogues with a question if and how the life motto of Janusz Korczak – to serve the child and it’s cause – is put into pedagogical practice; if too little consideration is taken of the children’s rights for which Korczak strived all his life.
Ключові слова:Варшавське гетто, відповідальність педагога, піклування про дитину.
Цип'ящук М. Б.
У статті описано результати дослідження практичного мислення дорослих серед студентів-правників та практикуючих юристів. Окрему групу респондентів склали діючі консультанти юридичної клініки та її випускники. Проведено зріз загальних показників рівня практичного мислення респондентів, порівняльний аналіз даних по підгрупах «клініцисти» – «не клініцисти», а також виявлено ступінь кореляції за шкалами «навчальна успішність» – «норматив практичного мислення дорослих».
This article exposes the results of the study of adults’ practical thinking among law students and practicing lawyers. There was also included a specific group of respondents of active legal clinic consultants and its graduates. The research produces some common indicators of practical thinking level of the respondents, provides the comparative data analysis by subgroups «clinicians» – «non-clinicians,» as well as the degree of correlation found in the scales «academic performance» – «adults’ practical thinking ratio».
Ключові слова:практичне мислення дорослих, юридична клініка, клініцист, не клініцист, навчальна успішність.
Волошина В. О.
У статті проаналізовано теоретичні положення проблеми розвитку метапам’яттєвих здібностей, на основі яких розроблена тренінгова програма їх розвитку. Наведені результати експе- риментальної верифікації апробації тренінгової програми розвитку метапам’яттєвих здібностей.
In the article the author analyzed the results of theoretical aspects of problems of metamemory abilities’ development. On the basis of these results a training program was designed. Also, there are outcomes of experimental verification of the training program for metamemory abilities’ development illustrated in the article.
Ключові слова:метапам’ять, метапам’яттєві здібності, тренінгова програма.
